16 вересня 2026 року Німеччина перевіряє готовність лікарень і медичної інфраструктури до можливого воєнного сценарію, одним із яких розглядають напад Росії на країну НАТО. За сценаріями Бундесверу, у разі великого конфлікту до країни може надходити до 1000 поранених військових на добу. У Німеччині діють п’ять військових госпіталів, а за законом у разі війни цивільні медзаклади також долучаються до лікування військовослужбовців.
Інфраструктурні зміни
Бундесвер розглядає відновлення підземного медичного бункера в Ульмі, збудованого 1979 року: об’єкт розрахований на 2000 людей і 90 днів автономної роботи, але майже три десятиліття не використовувався. Для повернення до експлуатації потрібно модернізувати вентиляцію та енергопостачання, на що знадобляться мільйони євро. Лікарні створюють кризові групи, оцінюють облаштування підземних укриттів і збільшують запаси медикаментів; Німеччина також готує новий Закон про безпеку охорони здоров’я. За даними одного з джерел, медична система лишається залежною від імпортних компонентів для антибіотиків і знеболювальних.
Навчання і досвід України
У країні лише кілька сотень лікарів мають практичний досвід лікування бойових травм. Бундесвер спільно з Німецьким товариством травматології (DGU) проводить спеціальні курси для цивільних хірургів; за даними ТСН, найінтенсивніші програми дозволяють підготувати лише 50–100 хірургів на рік. У березні відбулися найбільші за десятиліття медичні навчання з моделюванням нападу на Литву та евакуацією поранених до лікарень Берліна й Бранденбурга. У статті наводиться досвід української медицини, описаний анестезіологинею і професоркою з Києва Катериною Бєлкою.
